- величатися
- [веилиеча/тиес'а]
-а/йус'а, -а/йеіс':а, -а/йеіц':а, -а/йуц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
величатися
Смотреть что такое "величатися" в других словарях:
величатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) розм. Називатися згідно з чином, титулом, по батькові і т. ін. 2) Бути гордим, пишатися, хвалитися чим , ким небудь. || Поводитися зверхньо, зарозуміло, хвалькувато … Український тлумачний словник
величатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
величатися — (да се) гордея; (да се) хваля … Църковнославянски речник
ширятися — (1) 1. Парить, летая: А ты, буи Романе, и Мстиславе! храбрая мысль носитъ ваю умъ на дѣло. Высоко плаваеши на дѣло въ буести, яко соколъ на вѣтрехъ ширяяся, хотя птицю въ буиствѣ одолѣти. 31. Да якоже начахъ ходити, ширяяся по пространу веселомъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
величання — я, с. 1) Дія за знач. величати. 2) Дія за знач. величатися 2). 3) Короткий хвалебний літургійний спів … Український тлумачний словник
викабелюватися — ююся, юєшся, діал. Хизуватися, величатися, задаватися … Український тлумачний словник
розвеличатися — а/юся, а/єшся, док., розм. Почати надмірно величатися, пишатися, хвалитися чим небудь … Український тлумачний словник
бундючитися — (поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), пиндючитися, приндитися, і[и]ндичитися, пишатися, величатися, гордувати, гороїжитися, фанаберитися, гнути кирпу, підіймати носа, високо літати, закопилювати губу,… … Словник синонімів української мови
пишатися — I (ким чим відчувати гордість за себе / когось / щось), величатися, гордувати, гоноритися; любуватися (собою, своєю зовнішністю) II ▶ див. буяти, маніритися … Словник синонімів української мови
виноситися — (выноситися) гордитися, зазнаватися, величатися, чванитися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
